Про кальян Львів розкаже незвичайні факти

Хочете справити враження на нових знайомих, колег чи подружку при відвідуванні лаунж бару Львову? Тоді хутчіше вмощуйтеся та читайте далі перед відвідуванням кальян бару.

Слово «кальян» використовується лише в країнах СНД та Росії. Воно запозичене з пакистанського і дослівно перекладається “вирувати”. В англійській мові кальян називається hookah, турецькою — nargile. Єгиптяни називають кальян shisha.

У Північній Америці — water pipe. У Південній Африці вони відомі як труби хаблі бублі або окка. На Мальдівах – гудугудаа, в Албанії — лулу чи люлаву.

До речі, слово “hoqqa” — кальян, за пакистанським словником означає горщик, у якому східні жінки зберігали свої коштовності та пахощі.

У дев’ятнадцятому столітті серед європейських жінок, що спілкувалися у вищих колах, було дуже популярно робити фотографії з кальяном як з аксесуаром. Фотографія дами з вищого суспільства поряд з курильним пристроєм вважалася престижною і підкреслювала її статус. Найдорожчий кальян у світі коштує 60 тисяч доларів. Саме в таку суму оцінили кальян Desvall, виготовлений з кераміки та дорогоцінних металів. Шведський бренд пропонує одразу кілька варіантів виробу: у золоті, у хромі, зі шкіряними вставками, склом ручної роботи, камінням Сваровські. 2 млн. золотих франків — таку вартість мав прилад короля Ірану, на початку двадцятого століття.

Люди діляться на три соціальні групи: бідні, середнього достатку та багаті. За старих часів кальянні тютюни з фруктовою патокою (m’asel) були доступні лише багатіям. Люди середнього достатку могли собі дозволити лише простий чорний тютюн (jurak).

Засновник компанії з виробництва кальянів Маамун Кхаліл, відомий своїми легендарними кальянами, присвятив їхньому створенню все своє життя.

До 90 років він працював у цій сфері, а далі ще 30 років на офіційній роботі в єгипетському музеї, де реставрував пам’ятники культури до самої своєї смерті, яка спіткала його на сто двадцятому році життя.

• Ми сподіваємося, що для вас не стане відкриттям, що тютюнові суміші складаються з тютюну лише на третину. Весь інший обсяг займають добавки: мед, гліцерин, ароматизатори.
• Процес куріння кальяну на Сході порівнюють з чаюванням. Потрібно дотримуватися розслабленого стану, не поспішати, насолоджуватися кожною затяжкою, постаратися максимально розкрити властивість вибраного тютюну. Тільки такий варіант, вважають, допоможе відчути повноту аромату і перейнятися загадковою атмосферою Сходу. Хоча європейці часто вирішують бізнес питання під час куріння кальяну.
• Як і більшість товарів у наш час, основну кількість кальянів виробляє Китай. Тож не дивуйтеся, коли вибиратимете цей сувенір у Єгипті, якщо побачите на ньому напис «Made in China». До речі, це абсолютно не значить, що ці кальяни не достатньо якісні.
• Одна з версій походження кальяну — з Індії. Проте, зараз ви не зустрінете там кальянних, бо на законодавчому рівні це заборонено. Водночас на молодіжних каналах його рекламують. Така от дивина.
• У 17 століття, на частині України, що була під владою московського царя, діяв указ, згідно з яким куріння кальяну заборонялося, а зберігання тютюну могло стати причиною смертної кари або жорстоких тортур.